Упродовж усієї історії українці знаходили притулок у цих горах. Ті, хто прийшов назвати його своїм домом, – це горді, винахідливі та пристрасно незалежні гуцули. У минулому багато з них вели напівкочовий спосіб життя, заснований на догляді отар овець на альпійських луках протягом літа. Інші стали майстрами, виробляючи складне різьблення по дереву, барвисті вовняні ковдри/килими та вироби зі шкіри. Усі мали бути винахідливими й жити за рахунок землі. Через сотні років краса гір стала частиною їхнього життя. Це відображено в їхній культурі – у їхньому діалекті, легендах, музиці, мистецтві та архітектурі. На зламі століть українські митці, письменники та політики приїжджали в Карпати, щоб відновити сили та натхнення вільним українським національним духом, який виплекався в горах. Мандрівники із Західної Європи також бували тут і були зачаровані стародавніми та благородними людьми гір, не зіпсованих західною цивілізацією. Сьогодні тут живий традиційний спосіб життя, багатий містичними віруваннями та фольклором. (Див. статтю National Geographic за листопад 1997 року про гуцулів в Україні.) По неділях і святах селян все ще можна побачити в барвистому традиційному одязі. Тут збереглися сотні старовинних дерев'яних церков і традиційних сільських осель, які стали органічною частиною гірських ландшафтів. Проте сьогодні цей куточок України відрізаний від світу і сюди приїжджає мало мандрівників. Асоціація сільського зеленого туризму працює над тим, щоб допомогти відвідувачам відкрити цей край.
Почніть вводити запит
🍪 Аналітичні кукіс, щоб робити сайт кращим. Деталі
