Велорюкзак «штани» (на багажник)

Обов’язковим у списку спорядження будь-якого велотуриста є велорюкзак на багажник. Також його ще називають велобаул або просто «велоштани». Дехто віддає перевагу їздити зі звичайним рюкзаком за спиною. Але такий спосіб підходить лише для одноденних велопоходів (покатушок) або нетривалих поїздок без ночівель у наметах. Це пов’язано з тим, що возити вагу на зігнутій спині не надто зручно (і небезпечно), і спина швидко втомлюється.

Тому велосумка у будь-якому велопоході — просто обов’язкова та незамінна річ. Зазвичай велорюкзаки поділяють на два основні типи – це однооб'ємні та трисекційні...

Трисекційні велорюкзаки зазвичай мають відносно невеликий об’єм до 50 л і, виходячи з назви, складаються з трьох незалежних "сумок" (дві бічні та центральна). Підходять для нетривалих походів, і основною перевагою є те, що можна варіювати об'ємом залежно від кількості спорядження. Наприклад, взяти лише одну або дві бічні сумки чи, прикріпивши верхній «чемодан», взяти «велоштани» повністю. З основних недоліків – це, звісно, те, що не можна покласти велику річ, наприклад, намет, і її доведеться кріпити зовні велорюкзака.

Цієї проблеми позбавлені однооб’ємні велорюкзаки. Найбільш поширені моделі об'ємом від 60 до 80 літрів, і в них без проблем влазить навіть скручений килимок. Зазвичай такі велорюкзаки обладнані також лямками (як у звичайного рюкзака) для зручності їх перенесення при посадці в транспорт або під час подолання складних ділянок у важких велосипедних походах. Тобто їх можна надіти на спину. Також «велоштани» найчастіше кріпляться до багажника за допомогою одного єдиного ременя чи гумки-еспандера. Це дозволяє оперативно знімати їх із багажника, що знову ж таки важливо у складних велоподорожах з великою кількістю бездоріжжя. У трисекційних велорюкзаків численні пластикові фіксатори роблять процес знімання набагато більш виснажливим, а крім того вони менш надійні (можуть зламатися).

Для триденних походів підійдуть практично будь-які велорюкзаки на багажник. Якщо ж збиратися в тривалий похід без автономії, можна рекомендувати місткі трисекційні або середнього розміру однооб’ємні рюкзаки на 50–60 л. Ну а для важких автономних походів бажано, звісно, мати однооб’ємний велобаул об'ємом 80–90 літрів.

Обираючи велорюкзак, не забудьте про спеціальний чохол від дощу. З якоїсь причини цей безумовно необхідний у поході аксесуар рідко можна зустріти в наших магазинах.

Короткий огляд ринку

Нижче наведено таблицю з найпоширенішими велорюкзаками на нашому ринку. Велорюкзаки у таблиці відсортовані за придатністю для тривалих велопоходів (наша, суто суб’єктивна оцінка): на початку – придатні, в кінці – не дуже:)

Особливо варто звернути увагу на перші два пункти: Моделі «Міраж» петербурзької фірми «Спорядження» зарекомендували себе найкраще у найскладніших велопоходах та експедиціях своєю практичністю, ергономічністю, довговічністю. А велобаули Олександра Волкова (сайт beskid.com.ua) не мають конкурентів за співвідношенням "ціна/якість". Саме такі баули (модель Dakar) ми надаємо напрокат учасникам наших велопоходів.