Червона печера
На західному схилі плато Долгорукова, на боці, протилежному від Чатир-Дагу Ангаро-Салгирської долини, в 3,5 км від стоянки Перевальне знаходиться місцевість і печера Кизил-Коба (Червона) - пам'ятник природи державного значення. Липовий цирковий каньйон переходить у печеру в товщах верхньоюрських лип. Він створений водами невеликої гірської річки Кизил-Кобинка, яка, виносячи з плато Долгорукова розчинене вапно, створює нові вапняні породи.
Ступінь за сходинкою неподалік від входу в печеру утворюється майданчик, висока сходинка якої, як дамба, перетинає каньйон. Обсяг гірських порід тут досягає 400 000 кв. Води річки, стікаючи вниз, утворюють на каньйонному схилі платформи водоспад - каскад висотою понад 50 м. У нижній частині схилів ростуть різноманітні дерева та кущі: клен, груша, дуб, ліщина, шипшина.
Верхні схили каньйону майже прямовисні. Вони мають рожево-червону тінь лип - звідси назва каньйону і розташованої в ньому Червоної печери. Багаторічними дослідженнями карстологів встановлено, що загальна протяжність усіх відомих шляхів Кизил-Коба становить понад 13 км, глибина - 135 м. Це найбільша липова печера в нашій країні. Перші відомості про Кизил-Коба були надруковані в 1843 році. Довгий час вважалося, що довжина печерних шляхів становить близько 2 км.
Однак після того, як в 1957 році вдалося відкрити новий шлях («Шия Шаманського»), додатково було вивчено і описано більше 10 км підземних порожнин - грандіозних залів і великих галерей, прикрашених утвореннями кальцієвого потоку. Довжина окремих сталактитів досягає тут 5-8 м. Особливою красою потоків відрізняються так звані індійські та китайські зали. Грандіозність Академічної зали, завдяки площі 300 кв.м, висоті куполу – до 8 м.
Зали, розташовані далі, досягають 30-40 м у висоту, 20-25 м в ширину і витягнуті на десятки метрів уздовж основного напрямку галерей. У старій частині нижньої печери, в 180 м від входу, в кінці Грибоєдовського коридору (названа на честь відомого письменника Грибоєдова, відвідав її в 1825 році), були відомі невеликі підземні озеро і річка. У нововідкритих галереях і залах водянисті порожнини тягнеться на сто метрів; площа деяких озер досягає 500 кв.м при глибині 3 м і більше.
Запаси підземних вод у печері залежать від пори року і коливаються від 15 тис. кв.м до 250 тис. кв.м. З повним правом можна віднести слова академіка А.Ферсмана, сказані ним про кримські печери в цілому на Кизил-Коба: «...особливо чудово в печерах, їхнє оздоблення — іноді білосніжне, ніжних кольорів, і довгі колони, тонкі, як молодий ліс, і довгі, виступали згори бурульками, гірляндами, завісами.
Білі, жовті, червоні мінерали своїм відкладенням покривають стіни печер: у дивовижних формах диво-чудеса, що нагадують фігури великих велетнів, кістки величезних змій...» Кизил-Коба відома і як меморіальна археологія: тут знайдено матеріальні сліди людей так званої культури кизил-коба та кістки печерних ведмедів. Роботи з перетворення найближчих залів унікальної печери в планується підземний музей-заповідник.